Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 12 грудня 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Інформація з газети "Юридичний вісник України" 09.04.2008 Друкувати

Вельмишановна Юліє Володимирівно! З великою стурбованістю дізналися із засобів масової інформації про намір Уряду України, висловлений після засідання ради інвесторів, щодо скасування Господарського кодексу України. Цей акт є відображенням європейської правової традиції щодо дуалізму Цивільного та Комерційного (господарського, торговельного) кодексів. Зокрема, окремі комерційні (господарські, торговельні) кодекси прийнято у Австрії, Бельгії, Болгарії, Німеччині, Греції, Іспанії, Люксембурзі, Польщі, Румунії, Словаччині, Франції, Чехії, Швеції, Естонії. Вважаємо за свій обов'язок висловити лише основні негативні наслідки скасування Господарського кодексу України: 1. Господарське законодавство залишиться некодифікованим. ГК зводить у єдину систему регулювання понад 200 законів про господарську діяльність, часто-густо невідомих пересічним підприємцям. Втрата цього системоутворюючого чинника підірве обізнаність інвесторів у змісті того правового поля України, в межах якого вони мають працювати. 2. Вимагатимуть ліквідації господарські об'єднання (концерни, консорціуми, корпорації, асоціації), а також державні підприємства (в тому числі казенні), приватні підприємства, дочірні підприємства, закриті акціонерні товариства та інші юридичні особи, що діють в організаційно-правових формах, не передбачених Цивільним кодексом України. Це вимагатиме перетворення десятків тисяч суб'єктів підприємництва України у господарські товариства поза будь-якого економічного сенсу, за неадекватних суспільних витрат. 3. Усі державні організації та підприємства одночасно оголошуватимуться приватними власниками, позаяк Цивільний кодекс передбачає для юридичних осіб лише право приватної власності на закріплене за ними майно (ст. 325). Фактично це означатиме неконтрольований розпродаж державного майна, тому що права власників — публічних юридичних осіб стануть абсолютними. 4. Поза правовим регулюванням залишатиметься участь держави в ринковій економіці. Лише у ГК України визначено загальні принципи та засоби державної економічної політики (ст.ст. 9-19). Ініціатори скасування ГК не визначають, які саме важелі впливу держави на економіку їх не влаштовують. Пропонується скасувати всі засади загалом. 5. Невизначеною залишатиметься відповідальність юридичних осіб у сфері господарювання, обмеження щодо строків застосування якої та інші гарантії підприємців встановлює саме Господарський кодекс. 6. Чергового разу буде змінено правову систему в сфері господарювання, зламано практику застосування господарського законодавства судами України. Натомість нестабільність у правовому регулюванні економічної сфери визначена загрозою для національних інтересів та національної безпеки згідно з Законом України "Про основи національної безпеки України" (ст.7). 7. Позбавленими правового визначення виявляться поняття господарської діяльності, суб'єктів господарювання, принципи підприємництва, особливості професійно-орієнтованої виробничо-господарської діяльності у порівнянні зі споживчими відносинами тощо. 8. У літературі, в тому числі зарубіжній, обґрунтовано багато інших негативних наслідків скасування ГК України та позитивні риси цього кодексу (перелік додається). Привертає увагу те, що ідеї стосовно скасування ГК активно нав'язуються Україні з боку представників громадських об'єднань "Європейська бізнес-асоціація", фонд CASE тощо, які фінансуються з невідомих зарубіжних джерел. Ці організації, не маючи власних фахівців у галузі українського права, користуються з року в рік переказами висновків маловідомих російських юристів-цивілістів, якихось Дробишева та Шишкіна, і чітко заперечують будь-який збіг цих думок з власною позицією ( http://www.un.org.ua/brc/ua_wdp_src/Shishkin329.pdf ). Для порівняння, Українсько-європейський дорадчий центр з питань законодавства UEPLAC наголошує на необхідності усунення суперечностей між ЦК та ГК, а не на скасуванні останнього ( http://ueplac.ldev.ua/ua/activities/expert_assessment/legalapproximationin-general ). Є всі підстави вважати, що в Господарському кодексі є норми, які не влаштовують окремі структури. Вони не наголошують прямо, які конкретно статті ГК треба було б змінити чи скасувати, оскільки це показало б зацікавленість в усуненні з кодексу саме тих положень, які в інтересах суспільства необхідно було б зберегти. Не можна заперечувати того, що Господарський кодекс України, як і багато інших чинних законів, має вади. Але усунення цих вад шляхом скасування всього акта є руйнівною дією, здатною утворити колапс у правовій системі України, погіршити інвестиційний клімат в країні. На наше глибоке переконання, вдосконалення господарського законодавства має йти шляхом виявлення конкретних недоліків законодавчих актів, що потребують виправлення, зокрема уточнення низки положень ГК України. На часі є подальша кодифікація господарського законодавства, що супроводжуватиметься зменшенням кількості регуляторних актів у сфері економіки та підвищенням якості відповідного регулювання. Об'єктивною потребою є сьогодні організація такої роботи, що виявить та усуне наявні суперечності у нормах Цивільного та Господарського кодексів України. Така робота має бути спільно виконана вітчизняними фахівцями за участю юристів — науковців та практиків, а також представників бізнес-кїл, Іноземних інвесторів. Надзвичайно корисним у цьому відношенні було б утворення при Кабінеті Міністрів України спеціальної робочої групи задля підготовки законопроекту стосовно усунення суперечностей між Цивільним та Господарським кодексами України, а також вдосконалення останнього. Готові брати в цьому процесі активну участь та підтримати Вас на шляху побудови ефективної системи правового регулювання господарської діяльності, оскільки переконані, що будь-які корпоративні інтереси (в тому числі партійні, коаліційні) мають підпорядковуватися інтересам суспільства і Української держави. З повагою, Щербина В. С., завідувач кафедри господарського права Київського національного університету Ім. Т. Шевченка, докт. юрид. наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України, Васильєв А. С., завідувач кафедри адміністративного та господарського права Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, докт. юрид. наук, професор, академік Академії правових наук України, Беляневич О. А., професор кафедри господарського права Київського національного університету ім. Т. Шевченка, докт. юрид. наук, Вінник О. М., професор кафедри господарського права Київського національного університету ім. Т. Шевченка, докт. юрид. наук, професор, Задихайло Д. В., завідувач кафедри господарського права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, канд. юрид. наук, Кібенко О. P., професор кафедри господарського права Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, докт. юрид. наук, Пахомов І. М., завідувач кафедри правознавства Одесь¬кого державного економічного університету, докт. юрид. наук, професор, заслужений діяч науки І техніки України, Подцерковний О. Т., в. о. завідувача кафедри господар¬ського права і процесу Одеської національної юридичної академії, докт. юрид. наук.

« Повернутись до всіх матеріалів групи