Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 22 листопада 2017 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Судді ВГСУ взяли участь у роботі V щорічного форуму юрисконсультів 26.10.2017 Друкувати

25 жовтня 2017 року газета "Юридическая практика" провела ювілейний V щорічний форум юрисконсультів (далі - Форум), який вже традиційно став майданчиком для обміну досвідом юрисконсультів, представників провідних юридичний компаній, органів державної влади та суддів.

Форум проходив у форматі кількох паралельних сесій.

У засіданні секції "Корпоративні відносини" з доповіддю на тему: "Актуальна практика в корпоративних спорах" виступив суддя, секретар першої судової палати ВГСУ Валерій Картере, який детально зупинився на  проблемних аспектах позовної давності, захисті учасника від протиправного виключення, "Порядку скликання зборів VS права мажоритарія" та "Порядку скликання зборів  VS фактична участь". Крім того, суддя поінформував присутніх, що у 2017 році ВГСУ переглянуто і скасовано 30 % судових рішень у корпоративних спорах, тоді як у 2015 році - 40 %. Понад 60 % від усіх вимог у корпоративних спорах - це вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників (акціонерів). Також Валерій Картере відмітив, що зараз лише формується практика на рівні апеляційних судів відносно відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Тому цікаво буде подивитися на практику Верховного Суду.

Під час секції "Процесуальні новації" суддя, секретар Пленуму ВГСУ Лариса Рогач зупинилася на основних новелах господарського процесуального законодавства, яке, в ході судової реформи, зазнало найбільш істотних змін. Зокрема, відбулася уніфікація термінології в різних кодексах, а також реалізація принципу, при якому повноваження суддів різних юрисдикцій під час ведення процесу однакові. "Крім того, у нових кодексах в тому числі і в ГПК, зовсім по новому виписана мета здійснення судочинства, а саме, за наслідками розгляду судової справи має здійснюватися ефективний захист порушених невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Спрямованість судового процесу і його результату на ефективний захист є тим критерієм, відповідно до якого судді мають вирішувати ті питання і застосовувати свої дискреційні повноваження, які зараз дуже широко надані їм процесами", - зазначила Лариса Рогач. Також вона звернула увагу на важливу новелу в господарському процесі - відхід від успадкованого з радянських часів принципу об'єктивної істини і офіційного з'ясування обставин справи і намагання перейти до принципу дійсного дотримання змагальності і диспозитивності сторін. "Суд зобов'язаний встановити обставини справи на підставі наявних доказів. Має місце ситуація, коли суд повинен встановити не те, що об'єктивно насправді відбулося, а яка із сторін надала найбільш достовірні доводи. І саме це повинен оцінювати суд. На мою думку - це буде найскладнішим у перебудові роботи нового суду", - вважає Лариса Рогач. Разом з тим, вона позитивно оцінила запровадження виняткових прав адвокатів на представництво в судах. Крім того, кардинально змінено підхід до судових витрат. З одного боку - це запобігання зловживання процесуальними правами, з іншого, сторона яка виграє справу, дійсно отримає відшкодування своїх судових витрат.

У свою чергу суддя, секретар третьої судової палати ВГСУ Володимир Поліщук у рамках секції "Захист активів" проаналізував практику судового захисту активів у процедурах банкрутства. Зокрема, він розповів про порядок та способи заходів до забезпечення вимог кредиторів, метою яких, насамперед, є збереження майнових активів боржника та навів поширені ситуації при зверненні до суду суб'єктів господарювання, наприклад, нерозуміння моменту набуття прав на оскарження судових рішень чи переконання, що саме суд має контролювати роботу арбітражного керуючого і т.д. Суддя ВГСУ нагадав, що арбітражний керуючий призначається господарським судом, і в залежності від судової процедури, яка застосовується щодо боржника, діє як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор. Тому саме на нього покладено обов'язок вживати усіх заходів для захисту активів боржника та недопущення порушення прав його кредиторів. Також спікер торкнувся актуальних питань продажу активів, визнання недійсними угод (договорів) і спростування майнових дій боржника. Крім того, він зазначив, що велика кількість спорів у справах про банкрутство виникає у зв'язку з продажем майна банкрута на аукціоні у ліквідаційній процедурі, у тому числі майна, що є предметом забезпечення. Володимир Поліщук також зупинився на етапах та організації процедури проведення аукціону у справі про банкрутства та наголосив, що порушення порядку організації будь-якого з цих етапів, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Суддя ВГСУ також навів низку прикладів із судової практики.

Виступ судді, секретаря другої судової палати ВГСУ Тетяни Дроботової на секції "Договірні відносини" був присвячений питанням вирішення судами спорів про визнання недійсними договорів, внесення змін до договорів та розірвання господарських договорів. Вона зазначила, що актуальність цієї теми пов'язана з поняттям "правова впевненість" господарюючих суб'єктів, тобто впевненість осіб у тому, що у них дійсно існують правовідносини з підприємницьких зобов'язань, і вони здійснюються відповідно до вимог  закону. Суддя ВГСУ наголосила на одному з провідних моментів, на який звертають зараз увагу судді при розгляді спорів - це ефективність обраного позивачем способу захисту. "Його суть полягає в тому, щоб особа за результатами розгляду свого спору в суді отримала реальний, так би мовити "практичний", а не суто теоретичний результат. Вимога щодо "ефективності", як невід'ємна складова захисту позивачем своїх порушених прав не є новелою, і хоча в національній судовій практиці набув поширення відносно недавно, досить давно передбачена міжнародними правовими актами та  успішно застосовується Європейським судом з прав людини." Іншим, не менш важливим моментом, на який звертають увагу суди при розгляді спорів, Тетяна Дроботова назвала наявність порушених прав особи, яка звернулась з позовом. І лише визначившись з попередніми двома, суд переходить до розгляду питання по суті. Розгляд будь-якого спору про визнання недійсним правочину починається з його перевірки на відповідність вимогам Цивільного кодексу України. Дослідивши загальні підстави, суди також перевіряють договір на відповідність спеціальним актам законодавства, які регулюють відповідні правовідносини, зокрема, Закону України "Про оренду землі". Суддя ВГСУ також детально зупинилася на внесенні змін до договору та до ціни договору; на істотних змінах обставин, як підставах для внесення змін до договору; на нюансах розірвання (припинення) договору тощо.

Доповідачі-судді ВГСУ відповіли на численні питання як модераторів, так і аудиторії.

 

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ

« Повернутись до всіх матеріалів групи