Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 22 жовтня 2017 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Голова ВГСУ Богдан Львов виступив на засіданні Президії Національної академії наук України 12.10.2017 Друкувати

11 жовтня 2017 року на запрошення керівництва Національної академії наук України Голова ВГСУ Богдан Львов взяв участь у засіданні Президії НАН України та в обговоренні доповіді директора Інституту економіко-правових досліджень НАН України, члена-кореспондента НАПрН України Володимира Устименка на тему: "Економіко-правові ризики та можливості реалізації Угоди про асоціацію з ЄС".

У своєму виступі Голова ВГСУ Богдан Львов нагадав, що питання судової реформи сьогодні є таким же актуальним, як і 500 років тому, тобто супроводжує весь розвиток людства. Одним із суттєвих кроків нинішньої судової реформи він назвав створення Верховного Суду та прийняття 03.10.2017 парламентом Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". За словами очільника ВГСУ, робота над проектами цих процесуальних кодексів здійснювалась понад півтора року у доволі складних суспільно-політичних і соціально-економічних умовах із залученням всіх зацікавлених сторін - і науковців, і практикуючих юристів. 

На думку Богдана Львова, прийняття нового ГПК безумовно є позитивним, адже попередній існував з 1991 року і на відміну від інших процесуальних кодексів не оновлювався комплексно, з урахуванням європейської та національної судової практики, а зазнавав лише фрагментарних змін. "Вперше в історії вітчизняної правової системи прийняття змін до процесуального законодавства має таку важливу стратегічну мету, що пов’язана не лише зі змістом судової влади – судочинством, але і з її формою – судовим устроєм. Безумовно, певні недоліки процесуальних документів виявляться вже безпосередньо під час застосування на практиці судами різних інстанцій. Проте, як засвідчує практика, законодавство України не є сталим, а тому у разі виявлення певних недоліків щодо імплементації нових процесуальних інститутів у господарському процесі, законодавець матиме змогу їх усунути шляхом внесення відповідних змін", - переконаний Голова ВГСУ.

Оскільки найбільш пов'язаними з економікою країни є господарські суди, то Богдан Львов зупинився на основних новелах саме господарсько-процесуального законодавства. Зокрема, щодо впровадження такого засобу доказування як інститут свідків, введення відповідальності сторін і учасників процесу за зловживання своїми процесуальними правами, впровадження зустрічного забезпечення позову, залучення експерта у галузі права тощо. За словами очільника ВГСУ, в оновленому процесуальному законодавстві також максимально приділено увагу змагальності сторін та перехід судді виключно до ролі арбітра. Істотно змінилися і правила юрисдикції, тобто якщо раніше в ГПК застосовувався суб'єктний підхід (до господарського суду могли звертатися лише суб'єкти господарювання, юридичні і фізичні особи-підприємці), то тепер застосовано предметний підхід, тобто до господарського процесу потрапляють і фізичні особи, які не мають статусу підприємця. Що, до речі, і стало однією з причин запровадження в господарський процес інституту свідків. Також до процесуального законодавства імплементовано зміни до Конституції України щодо представництва інтересів осіб в судовому процесі адвокатами. Адвокатська монополія є лише додатковим критерієм до форми представництва у судах. Так, здійснення представництва інтересів у судах виключно адвокатами є одним із важливих кроків реформи ринку надання юридичних послуг, а також його приведення у відповідність до світових стандартів. Голова ВГСУ висловив сподівання, що у майбутньому надання адвокатами правової допомоги буде більш якісною та кваліфікованою, ніж це було раніше.

Богдан Львов наголосив, що господарська юрисдикція є комплексною та охоплює важливу сферу правовідносин, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, судовий захист якої в умовах економічної кризи та євроінтеграційних процесів набуває особливого значення. Кваліфікований розгляд господарських спорів передбачає наявність у суддів спеціальних знань. Це, перш за все, обізнаність у сфері економіки, фінансово-господарської діяльності та інших особливостей спорів, які випливають з економічних правовідносин. Незалежне функціонування суду господарської юрисдикції покликане гарантувати вільну ініціативу і свободу підприємництва, мінімальне державне втручання в економічні процеси, обмеження монополізму і заохочення конкуренції, захист інтересів споживача, сприяння іноземним інвестиціям. "Ми знаходимось на фінішній прямій побудови нової судової системи, яка має на меті гарантування єдності судової практики і стабільного розвитку суспільства. Дуже сподіваюсь, що запроваджені зміни забезпечать у майбутньому ту оперативність судового розгляду господарських справ, яка була напрацьована суддями господарської юрисдикції, оскільки це є беззаперечною запорукою швидкоплинності економічного обігу та взаємовідносин. Це, в свою чергу, позитивно впливатиме на забезпечення прозорості у веденні бізнесу, зміцнення законності та створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні", - підкреслив Голова ВГСУ. На його переконання, ухвалення нового процесуального кодексу є приведення до спільного знаменника міжнародних стандартів, законодавства та багаторічної судової практики і сприятиме подоланню певних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні.

Наостанок Богдан Львов відповів на численні запитання поважних членів Президії НАН України.

 

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва та зв'язків зі ЗМІ

« Повернутись до всіх матеріалів групи