Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 14 листопада 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
СПІВПРАЦЯ НА БЛАГО ПРАВОСУДДЯ або Коротка хроніка реалізації одного міжнародного Проекту 13.05.2008 Друкувати

Агентство США з міжнародного розвитку "Центр комерційного права" провело у Києві завершальну Міжнародну науково-практичну конференцію "Реформа комерційного права в Україні: досягнення та виклики", на якій були презентовані підсумки реалізації спеціалізованого Проекту цього агентства за 2000-2008 роки. У конференції взяли участь народні депутати, представники суддівського корпусу та органів державної влади, науковці і фахівці в галузі права, широка юридична громадськість – тобто, всі, кому зазначений Проект завдячує успіхами в реформуванні комерційного права в Україні. За восьмирічний період реалізації даного Проекту спільно зроблено величезний обсяг роботи, досягнуто серйозних результатів, - поділився своїми враженнями Голова Вищого господарського суду України. - Одних лише семінарів та міжнародних конференцій в його рамках проведено кілька десятків. Серед тих заходів, що яскраво запам’яталися юридичній громадськості, до прикладу, семінар з питань апеляційних процедур у сфері захисту прав інтелектуальної власності, що відбувся восени 2006-го, науково-практична конференція на тему: "Виконавче провадження: стан і перспективи", проведена у лютому 2007-го, а також семінар для суддів апеляційних господарських судів на тему: "Проблеми застосування господарського процесуального кодексу", організований рік тому вітчизняним Центром комерційного права за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID, а також багато-багато інших важливих заходів. Варто акцентувати також увагу на науково-практичній конференції у Форосі на тему: "Цивільний та Господарський кодекси України: підсумки застосування". Метою конференції було обговорення практики застосування зазначених кодексів та можливих шляхів подолання неузгодженостей у їх застосуванні. Конференція мала сильний резонанс серед правників-теоретиків та практикуючих суддів. Розпочинаючи співпрацю із зазначеним Агентством, ми не могли навіть уявити, скільки нагальних проблем у вітчизняному судочинстві допоможе нам вирішити ця співпраця, - продовжив Сергій Демченко. – Починаючи від забезпечення господарських судів сучасною комп’ютерною технікою і до електронного способу розподілу на сьогоднішній день судових справ між конкретними суддями … Нині всі ці проблеми у системі господарських судів України вирішені. Зараз американці передали на наш баланс цілий комплекс електронної техніки. Це прикметна ознака часу – суттєве підняття рівня технічної оснащеності судової системи. Крім цього, можна назвати ще одну, без перебільшення, знакову подію – відкриття, завдяки співпраці, Єдиного державного реєстру судових рішень. Ця подія буквально "розрубала" гордіїв вузол багатьох проблем та негативних прикмет нашого правосуддя. Тепер громадянин, котрий бажає ознайомитися з рішенням суду, має змогу прочитати його за лічені хвилини через комп’ютерну мережу на веб-порталі судової влади України. І не обов’язково ходити самому чи разом з адвокатами по велелюдних судових канцеляріях, писати заяви, витрачати час, нерви та емоції. -Сергію Федоровичу, як з’ясувалося, саме Вищий господарський суд країни був ініціатором реформування судової практики стосовно її відкритості та прозорості. І нині господарські суди – безперечні лідери в загальнодержавному реєстрі, відкритому для громадськості: із більш як 90 тисяч судових рішень, "закладених" у нього, понад 70 тисяч документів відтворюють саме господарські колізії… Як усе починалося? Яка була мотивація такого демократизму у, здавалось би, традиційно консервативній сфері? Адже раніше судові рішення на загал не афішувалися. -Починалося все років шість тому, мушу чесно визнати – досить спонтанно іноді, однак у тій "спонтанності" була своя невмолима логіка. Логіка самого життя, що спонукало нас, суддів, до певних висновків. Як відомо, одним із найактуальніших завдань органів державної влади є протидія правопорушенням у сфері економіки. Неабияку роль тут відіграють господарські суди, зокрема – в останній період, коли доводилося розглядати велику кількість спорів між суб’єктами господарювання, зокрема тих, де мали місце юридичні колізії у стягненні податків. У переважній більшості випадків, під час аналізу практики, з’ясувалося, що суди правильно застосовували законодавство. Однак мали місце також непоодинокі ситуації неоднакового, суперечливого вирішення спорів. Це було пов’язано і з нестабільністю правових норм перехідного періоду господарювання, суперечностями в них та, нерідко, прогалинами у нормативному регулюванні, скажімо, тих же податкових правовідносин. Проте подекуди суди припускалися очевидних помилок у тлумаченні та застосуванні правових норм, що призводило до скасування судових рішень. Це явище породжувало хаотичні стосунки між суб’єктами господарювання, насамперед – недобросовісними, і державою. Треба було якось виправляти становище, своєрідно уніфікувати (тобто наблизити до максимально об’єктивного вирішення, до правової істини) аналогічні ситуації, що завершувались судовим розглядом. Інакше кажучи, треба було знайти механізми, що сприяли б узагальненню правильного й чіткого застосування законодавства. Тому у 2002 році на одному з пленумів Вищого господарського суду України було вирішено створити комп’ютерну інформаційно-пошукову систему "Практика господарського судочинства", яка вміщувала б повний текст судових рішень для ознайомлення з ними фахівців. На першому етапі там мусили бути рішення Верховного Суду України з господарських спорів та Вищого господарського суду України, а в подальшому – всіх господарських судів держави. Вони мусили стати своєрідним "лікнепом" для суддів – поряд з організацією семінарів, "круглих столів", тематичних конференцій та інших заходів з питань правильного застосування законодавства про оподаткування, котре на той час досить помітно "шкутильгало". Такий був початок у пошуку важелів правового впливу на недобросовісних об’єктів господарювання та об’єктивність суддів. Крім цього, такий цікавий і важливий для нашого соціуму момент, як відкритість та прогнозованість рішень судової влади, сам по собі мусив позитивно спрацювати на авторитет судової системи і демократизацію суспільних відносин у молодій державі. Це був дуже бажаний для багатьох штрих до нового "обличчя" українського правосуддя. Хоча до прийняття спеціального Закону "Про доступ до судових рішень" мало ще пройти чимало часу – його прийняли у грудні 2005-го. Саме згідно з цим законом і було запроваджено Єдиний державний реєстр судових рішень. А набрав чинності згаданий закон з 1 червня 2006 року; з цієї ж дати почалося формування та ведення і власне Реєстру. - Чим пояснити інтерес до введення в дію цього реєстру та його впливу на нашу судову систему безпосередньо колишнього посла США в Україні У.Тейлора, котрий свого часу заявив у пресі буквально таке: "Спільно з Сергієм Демченком, виконувачем обов’язків глави Вищого господарського суду України, ми добилися прозорості української судової системи. Державний реєстр дозволить оприлюднити рішення суду через Інтернет"… -Прозорість судової системи, тобто відкритість та доступність судових рішень для громадськості, є однією з характерних ознак і цінностей демократичної системи. Певне, саме через те американський посол і ратував тоді за таку рису правосуддя. Не випадково ж він брав участь у прес-конференції з нагоди введення в дію Єдиного державного реєстру, що відбулася у Вищому господарському суді України за участю представників ЗМІ, громадянського суспільства та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Якщо пригадати розвиток подій до цього, то вже на початку 2005 року Міністерство юстиції України заявило про необхідність створення єдиного веб-сайту для публікації рішень всіх судів України загальної юрисдикції; тоді ж було наголошено про пріоритетність цього напряму. А в березні 2005-го, на зустрічі тодішніх міністра юстиції та посла США в Україні було узгоджено, що доступ до судових рішень, розміщених на веб-сайті судової влади, є дійовим механізмом боротьби з корупцією та невиконанням судових рішень. Тобто створення такого веб-сайту виявилося, можна сказати, "подвійно своєчасною" ідеєю – корисною як для оздоровлення судової системи, так і для українського суспільства в цілому. А згодом USAID надав технічну допомогу у створенні реєстру судових рішень. Тож американський посол не випадково вважав себе причетним до цієї новації та заявляв, що "доступність судової системи сприятиме зміцненню довіри інвесторів та керівників підприємств і компаній до судів, забезпеченню більш послідовної судової практики". З такою думкою важко не погодитись… І такий крок, така подія логічно вмотивовані самим життям. Адже довіра інвесторів, багатьох фірм та компаній, як вітчизняних, так і зарубіжних, а в принципі – кожного громадянина великою мірою залежить від відкритості правосуддя та доступності до його документів, що дуже часто серйозно впливають на долю якогось колективу чи конкретної людини. Це аксіома… Одне з важливих надбань демократичного суспільства. І ми горді з того, що були зачинателями процесу. Така, якщо коротко, хроніка реалізації цього міжнародного Проекту. -Сергію Федоровичу, дозвольте наприкінці поцікавитись Вашою відвертою думкою з приводу тих специфічних голосів чиновників різного рангу, котрі останнім часом намагаються применшити, а то й умисне принизити роль господарських судів і ВГСУ зокрема,у економіці України та державотворенні в цілому, використовуючи різноманітну, інколи просто абсурдну мотивацію, фальсифікуючи факти. Що це за "віяння" таке, чим викликане і як може розвиватися (безвідносно до позитивного міжнародного співробітництва) – які Ваші прогнози? Адже існує цілком протилежна позиція – що цей процес огуджування господарських судів штучно надуманий недоброзичливцями, котрі переслідують суто власні, амбітні, а не загальнодержавні інтереси… -Гостре запитання, але дуже слушне і актуальне. Особливо щодо інтересів, які переслідуються… Справді, останнім часом точаться спекулятивні розмови навіть щодо ліквідації системи господарських судів у державі. Є, крім усього, немало суперечностей у господарському та адміністративному законодавстві, тому постала реальна і гостра проблема, пов’язана з практичною необхідністю розмежування компетенції судів загальної юрисдикції. Однак користь та позитивна роль і існування системи господарських (колись – арбітражних) судів безсумнівні. Варто нагадати, що ця система існує понад 200 років (ще з часів Російської імперії), і відмінно себе зарекомендувала. Протягом усього часу. Так, лише за 2006 рік, приміром, на користь суб’єктів господарювання за рішеннями господарських судів України присуджено 12,2 млрд. грн.; погодьтеся, що мобілізація такої суми коштів у легальний господарський оборот – це непросте завдання взагалі, й для правосуддя – зокрема. Щороку цими судами розглядається близько 200-250 тис. справ, найчисельнішими серед яких є майнові спори, вони складають нині понад 125 тис. справ, котрі жоден інший суд у державі розглядати просто не має права. Хоча би тому, що кожен повинен "перти свого плуга" й не братися за непосильне. Звичайно, провокативні чутки та розмови стосовно господарського судочинства та ліквідації спеціалізованих судів поширюються людьми, які зацікавлені у реалізації власних амбіцій та інтересів. Без жодного сумніву. Але у нас є прості й переконливі аргументи: показники діяльності господарських судів, як неможливо краще, свідчать про важливу роль саме господарського судочинства у забезпеченні правового порядку в економічних відносинах. Не випадково ж останнім часом утримується стійка тенденція до подальшого збільшення числа звернень суб’єктів господарювання та державних органів до господарських судів. Якщо ж врахувати, що нині всю систему господарських судів ми прагнемо зробити модельною ("за схемою: "суди – моделі", тобто – своєрідні зразки сучасного й прогресивного судочинства), і вже зробили певні кроки на цьому шляху, то, безперечно, вклад у її технічне переоснащення за фінансово-організаційної підтримки американського Агентства з міжнародного розвитку, з яким ми активно співпрацювали всі ці роки, не можна переоцінити. Варто просто визнати: це було своєчасно і ефективно. На благо українського правосуддя. Саме такі висновки звучали на заключній Міжнародній науково-практичній конференції від її учасників.

« Повернутись до всіх матеріалів групи