Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 26 травня 2017 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Судді ВГСУ взяли участь в обговоренні оновленого процесуального законодавства 07.04.2017 Друкувати

07 квітня 2017 року відбулася конференція «Реформа процесуального законодавства: ефективне судочинство чи нові виклики?», організована Радою з питань судової реформи, Проектом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні» та газетою «Юридическая практика».

Проведення заходу зумовлене доопрацюванням Радою з питань судової реформи проектів змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, які нещодавно підписав Президент України і визначив як невідкладні для розгляду в парламенті.

Конференція складалася з п'яти дискусійних панелей, в яких обговорювалися питання, пов'язані зі змінами до процесуальних кодексів. Своє бачення і застосування цих змін представили провідні судді, науковці, практикуючі юристи та народні депутати України. 

У рамках першої панелі «Нові правила юрисдикції: війна закінчена?» з доповіддю «Юрисдикція, підвідомчість, підсудність: визначаємося з термінами» виступив Голова ВГСУ Богдан Львов. Починаючи з екскурсу, він нагадав, що комерційні суди на теренах сучасної України були створені ще в ХІХ столітті і до радянських часів не вирішених проблем щодо розмежування юрисдикцій не залишилось. Тому очільник ВГСУ висловив сподівання, що і нинішні наявні суперечності у розмежуванні юрисдикцій господарських, цивільних та адміністративних судів будуть розв’язані у нових процесуальних кодексах. За його словами, під час їх підготовки було зосереджено багато уваги на зміні підходів при визначенні підсудності та підвідомчості із застосуванням новітніх законодавчих і законотворчих технік. Зокрема, запропоновано відмовитися від розмежування таких термінів, як «підсудність» та «підвідомчість», і введено єдиний термін «юрисдикція» - предметна, суб’єктна, інстанційна та виключна. На думку Богдана Львова, це сприятиме єдиному розумінню. Також з метою уніфікації багато процедур в новому ГПК наближені до стандартів загального цивільного процесуального законодавства. Оскільки інші процесуальні кодекси були досить актуальними, то до них запропоновано лише істотні зміни. Водночас після законодавчої корекції найбільш оновленим та сучасним з новими положеннями та підходами безумовно стане саме ГПК. Щодо запровадження інституту свідків, то Голова ВГСУ зазначив: «Якщо ми прагнемо забезпечити учасникам судового процесу в господарських судах не менший рівень судового захисту та гарантій їхніх прав і можливостей їх реалізувати, ніж в інших юрисдикціях, то маємо запровадити і цю інституцію». 

«Безумовно з прийняттям нового ГПК господарський процес буде позбавлений тієї стислості і зрозумілості для учасників судового процесу, адже тепер вже не кожний підприємець зможе самостійно протягом кількох годин ознайомитися з усіма нюансами. Проте запропоновані механізми не лише стимулюватимуть, а й зобов’яжуть осіб поводитися добросовісно і при цьому гарантуватимуть досягнення результату в найкоротший час і без численних повернень справ на новий розгляд, без скасування рішень найвищими судовими інстанціями з передачею до іншої юрисдикції тощо. Оскільки саме ці проблеми фактично й породили те негативне ставлення до судового захисту, яке ми зараз маємо», - підкреслив Богдан Львов. 

Наостанок він наголосив, що всі ці процесуальні кодекси ще перебувають в стадії обговорення, а попереду буде вивчення та застосування. Тобто практика ще виявить ті недоліки, які потребуватимуть усунення, проте це кардинально новий продукт, який і сприятиме судовому захисту порушеного права і залучить багато механізмів боротьби із зловживанням прав. 

У свою чергу, модератор другої панелі «Завдання судочинства: процес vs результат» суддя-спікер ВГСУ, секретар Пленуму Лариса Рогач підкреслила, що забезпечення ефективного судочинства перш за все покладається на суд. «Вітчизняне законодавство розраховане на законослухняну, добросовісну та правомірну поведінку сторін. У чинному процесуальному законодавстві закріплено, як правильно мають поводитися сторони в судовому засіданні, як належно і своєчасно мають подавати відповідні докази, інформувати суд чи іншу сторону про ті доводи і заперечення, які в них існують. Проте, на жаль, багато суддів на практиці мають безліч прикладів, коли сторона (юридичний представник) зловживають наявними процесуальними засобами і механізмами, викривляючи їх сутність. Існує нагальна потреба в певних запобіжниках від таких зловживань. Тому новий ГПК - це вимога часу!», - наголосила Лариса Рогач.

Також у рамках третьої панелі «Порядок у суді! Форми та стадії судового процесу» з доповіддю «Загальне, спрощене, наказне провадження: «Кожному своє» виступила суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Суярко.

Крім того, у рамках четвертої панелі «Судові витрати: в пошуках ідеальної формули» з доповіддю «Розподіл судових витрат: за чий рахунок цей банкет?» виступила суд­дя Господарського суду міста Києва Тетяна Васильченко.

 

Відділ міжнародно-правового співробітництва

та зв’язків зі ЗМІ

« Повернутись до всіх матеріалів групи