Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 14 листопада 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
Заява прес-служби Вищого господарського суду України: 02.10.2008 Друкувати
Заява прес-служби Вищого господарського суду України: " Неефектна" ефективність господарського судочинства – як запорука регульованості ринкової економіки держави, або Чим обумовлена злободенність існування Господарського кодексу України Зважаючи на продовження не завжди достатньо мотивованої та аргументованої полеміки серед науковців і практиків щодо доцільності існування Господарського кодексу України (ГК), прес-служба Вищого господарського суду України вдруге за останній час змушена повернутися до цієї теми з наступною заявою: Коротко підсумовуючи роботу господарських судів України у першому півріччі та за 9 місяців 2008 року, необхідно констатувати, що, незважаючи на складні суспільно-політичні та недосконалі економічні умови і чинні закони у зазначений період, господарські суди продовжують переконливо засвідчувати важливу роль господарського судочинства в процесі економічного реформування та демократизації українського суспільства. Загальна кількість розглянутих спорів за 9 місяців поточного року становить понад 220 тисяч (відповідно до кількості звернень суб’єктів господарювання та державних органів до господарських судів). На користь суб’єктів господарювання за рішеннями місцевих господарських судів стягнено понад 10 млрд. гривень. Цілком зрозуміло, яке це має значення для залучення їх у господарський оборот. В той же час, до Державного бюджету України сплачено та винесено рішень про стягнення державного мита в сумі, що перевищує 60 млн. гривень. Така беземоційна об’єктивна статистика. Така "непомітна" ефективність. Варто нагадати, що ці результати, як і власне правове регулювання ринкової економіки державою та її відповідними інституціями, стали можливими саме завдяки Господарському кодексу України, у якому і визначено загальні принципи та засоби державної економічної політики, та завдяки діяльності системи господарських судів. Безперечно, сьогодні не можна заперечувати того, що Господарський кодекс України, як і багато інших чинних законів, має свої недоліки. Вони багатьом відомі. Однак це не означає, що від нього треба взагалі відмовитися, здійснивши просту (рівноцінно - насильницьку) інкорпорацію ГК у Цивільний кодекс України (ЦК) – як пропонують зацікавлені (чи непрофесійні) критики зазначеного кодексу. Тому категорично не можна погодитись, як уже було заявлено прес-службою ВГСУ у попередньому документі з цього приводу, із скасуванням ГК та розривом господарських відносин на приватноправові (як предмет цивільного права) та публічно-правові (як предмет адміністративного та кримінального права). Не можна забувати: господарські відносини, як приватноправові так і публічно-правові, об’єднані одним об’єктом – економікою. Це знакова, визначальна обставина. І це вимагає об’єднання їх в єдину групу, єдиного предмету правового регулювання. Розділяючи приватноправові та публічно-правові господарські відносини між різними галузями права, ми втрачаємо цілісність впливу на основний об’єкт регулювання – економіку. Серед основних негативних наслідків скасування Господарського кодексу на нинішньому етапі розвитку держави, як заявила свого часу група авторитетних українських вчених у відкритому листі до Прем’єр-міністра України Ю. Тимошенко, будуть, зокрема: - по-перше, некодифікованість господарського законодавства, оскільки ГК зводить в єдину систему регулювання понад 200 законів про господарську діяльність, часто-густо невідомих пересічним підприємцям. Втрата цього системоутворюючого чинника підірве обізнаність інвесторів у змісті того правового поля України, у межах якого вони звикли і сподівались працювати; - по-друге, вимагатимуть ліквідації господарських об’єднань (концерни, консорціуми, корпорації, асоціації), а також державні підприємства (в тому числі казенні), приватні підприємства, дочірні підприємства, закриті акціонерні підприємства та інші юридичні особи, що діють в організаційно-правових формах, не передбачених Цивільним кодексом України. Це вимагатиме перетворення десятків тисяч суб’єктів підприємництва у господарські товариства поза будь-яким економічним сенсом, за неадекватних суспільних витрат; - по-третє, поза правовим регулюванням залишатиметься участь держави в ринковій економіці. Адже лише у ГК України визначено загальні принципи та засоби державної економічної політики. Ініціатори скасування ГК абсолютно не визначають, які саме важелі впливу держави на економіку їх не влаштовують, пропонується скасувати всі засади загалом. Зазначимо: побудова економічної системи з позицій невтручання держави в економіку та саморегульованості ринкового середовища завжди є великою авантюрою. Спроби створити таку економіку вже мали місце і показали не лише свою неефективність, але й здатність призводити до серйозних економічних потрясінь. Практика показала, що схильність людей ставити свої власні інтереси над загальносуспільними в умовах безконтрольності і безкарності спричиняє такі обсяги шахрайства та інших недобросовісних дій, котрі здатні скласти загрозу економічній безпеці держави в цілому, призвести до надзвичайно болісних процесів; - по-четверте, усі державні організації та підприємства одночасно оголошуватимуться приватними власниками, оскільки Цивільний кодекс передбачає для юридичних осіб лише право приватної власності на закріплене за ними майно (ст. 325). Неконтрольований розпродаж державного майна теж призведе до негативних наслідків – аж до повної втрати суттєвих державницьких складових у нашому суспільному житті; - по-п’яте, невизначеною залишатиметься відповідальність юридичних осіб у сфері господарювання; черговий раз буде змінено правову систему у сфері господарювання, зламано практику застосування господарського законодавства судами України. А нестабільність у правовому регулюванні економічної сфери означена як загроза для національних інтересів та національної безпеки згідно з Законом України "Про основи національної безпеки України" (ст. 7). І останнє: позбавленими правового визначення взагалі виявляться поняття господарської діяльності, суб’єктів господарювання, принципи підприємництва, особливості професійно-орієнтованої виробничо-господарської діяльності у порівнянні зі споживчими відносинами. Крім того, "вимальовується" також багато інших негативних наслідків скасування ГК України. Скасування Господарського кодексу є вочевидь руйнівною дією, здатною утворити колапс у правовій системі держави, погіршити інвестиційний клімат у країні, породити загрозу національним інтересам та національній безпеці. На глибоке переконання суддівського корпусу, досвідчених юристів-практиків, а також незалежних експертів, вдосконалення господарського законодавства має йти нині шляхом виявлення конкретних недоліків законодавчих актів, що потребують виправлення, зокрема уточнення низки положень ГК України. Вкрай злободенною є подальша кодифікація господарського законодавства, що супроводжуватиметься зменшенням кількості регуляторних актів у сфері економіки та підвищенням якості відповідного регулювання. Саме тому, виходячи з наведеного вище, шлях до реального вдосконалення правового регулювання господарських правовідносин, які, на жаль, до цього часу не стали ідеальними, полягає у вдосконаленні ГК, його розширенні, інкорпорації до нього положень законів, що регулюють відносини у сфері господарювання. Необхідність проведення саме такої роботи відчувається дедалі сильніше, дедалі гостріше. Досвідчених юристів, що вирішують щорічно тисячі спорів, тривожить, що за надуманими теоретичними суперечками, спровокованими чиїмись амбіціями чи корисливими інтересами, втрачається дорогоцінний час, протягом якого інтелектуальний потенціал правової науки і практики міг би бути спрямований на розв’язання реальних та нагальних практичних потреб українського суспільства і економіки. Цю принципову професійну позицію суддівського корпусу, солідарну з позицією відомих вчених, прес-служба ВГСУ і зобов’язана ще раз донести до відома громадськості та влади даною заявою.
« Повернутись до всіх матеріалів групи