Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку Клікніть, щоб перейти на головну сторінку
1
Головна сторінкаКарта сайтуДопомога 25 квітня 2019 Українська3English

\
\
\
\
\
\
У ПОГОНІ ЗА ДЕШЕВОЮ СЕНСАЦІЄЮ? Нерозумні інтриги чи профанація. Що керувало журналістами при подачі недостовірної інформації довкола трагічної загибелі судді ВГСУ? 06.02.2009 Друкувати

З вівторка, 20 січня 2009 р., по четвер, 29 січня 2009 р., у друкованих та електронних ЗМІ (загальною кількістю близько 50) з’являлася інформація щодо подій, пов’язаних із суддею ВГСУ М. Михайлюком та згорілим у передмісті Києва автомобілем "Ніссан Теана", котрий було зареєстровано на ім’я останнього. На очах у шокованої багатомільйонної публіки робилася "сенсація".

Проаналізуємо ситуацію, почнемо з хронології.

Спочатку з’явилася інформація (ЛІГА. Новини, 20.01.2009), що на 25-му кілометрі Бориспільської траси знайдено згорілий автомобіль "Ніссан", на водійському сидінні якого знайдено труп невідомої особи. Автомобіль, за повідомленням джерела у правоохоронних органах, належить судді ВГСУ М. Михайлюку. /pЦя ж інформація, із посиланням на першоджерело, з часом з’явилася ще приблизно у 30 електронних ЗМІ.

Потім пішли "подробиці". Їхня доречність вельми і вельми сумнівна.

У вечірньому повідомленні начальника прес-служби МВС України (за інформацією Інтернет-видання СЕГОДНЯ.ua) йшлося, наприклад, про намагання встановити особу загиблого.

Водночас, тим же інтернет-виданням, поширена наступна інформація: "Судья Михайлюк стал известен широкой общественности после нашумевшего судебного спора в 2005-2006 годах вокруг сотового оператора "Киевстар", за контроль над которым судились российская и норвежская компании. Россияне требовали признать незаконной процедуру избрания президента компании. Высший хозяйственный суд принял решение в пользу россиян, но через пол года судьи, в числе которых был и Михайлюк, изменили решение в пользу норвежцев. После этого Генпрокуратура возбудила уголовное дело в отношении Михайлюка и его коллег по ст.375 "вынесение судьей (судьями) заведомо неправомерного приговора, решения или постановления"…

А при чому тут справа, що згодом була закрита, як виявилося, за відсутністю складу злочину, - незрозуміло. Але підозра в чомусь "нечистому" у свідомість читача у такий спосіб вкинута; вона вже живе своїм життям, будоражить легковірні натури.

І яке має відношення справа кількарічної давності до встановлення особи ще невідомого загиблого?

Повідомлення схожого змісту ретранслювалися іншими інтернет-виданнями у той самий день та наступні дні. Якесь дивне й тотальне "мавпування". Невже цій епідемії підвладні більшість журналістів? Невже нездатні на власну оригінальну інформацію? [tab]Одначе, крім цього, в той же день в Інтернеті з’явилася інформація – з посиланням на агенцію УНІАН – уже відверто "сенсаційного" характеру: "В авто голови Вищого госпсуду знайшли обгорілий труп". Уже в заголовку - чітко і недвозначно. Як доведений факт. Далі в тексті ще раз спеціально акцентується, що автомобіль з трупом "зареєстрований на голову Вищого господарського суду". [tab]Хоча це все – і заголовок, і "смажений факт" із тексту повідомлення – відверта вигадка. Дезінформація читача. Попросту – брехня. [tab]Звідки взялася дезінформація? Яка природа її появи? Зроблено це просто заради більшої "сенсаційності" чи з метою кинути для чогось тінь на голову ВГСУ? Чи то через елементарні журналістські лінощі, легковажність або небажання (адекватно – невміння) подати читачеві реальний факт, реальну трагічну подію. Подати чесно та об’єктивно, як належить за законом і професійною совістю. [tab]А може – це просто профанація, сліпа гонитва за пущеними кимось за вітром чутками, банальне блефування? [tab]На завершення цієї короткої (усього 10-рядкової) інформації – ще одна неточність: труп нібито знайдено на задньому сидінні. (Однак, як про це раніше повідомили інші ЗМІ, він був на передньому сидінні). [tab]Чи не забагато "проколів" для одного повідомлення? Воно наскрізь фальшиве (читайте – брехливе, недолуге, цілком недостовірне). Але може всерйоз збити з пантелику і читачів, і навіть слідство. Запустити в "карусель" громадську думку. Кому це потрібно було? [tab]Такі от "подробиці" – для преси, про пресу. [tab]Зранку 21 січня у повідомленнях друкованих та електронних ЗМІ цитувалася заява начальника ЦОС ГУ МВС України у Києві Володимира Поліщука про те, що тіло, яке було знайдено в автомобілі, обгоріло настільки, що встановлення особи загиблого поки є неможливим; вирішується питання щодо порушення кримінальної справи та призначення ряду експертиз. [tab]Проте дуже скоро черговою "подробицею" у пресі стало те, що жертві спочатку нанесли 6 ножових ран, а автомобіль підпалили. Без чіткого посилання на авторів цих висновків. Без ніяких серйозних доказів. [tab]На додаток до повідомлення про порушення Генпрокуратурою України кримінальної справи, стосовно особи М. Михайлюка, знову порпаючись у минулому, додано: "…проте притягти його (Михайлюка) до відповідальності так і не спромоглися". [tab]Не притягли, як ми знаємо, нікого – бо не встановлено складу злочину і злочинних дій суддів. Але ж- вочевидь хочеться назбирати, "натягнути"звідусіль якого-небудь фактажу, щоб схоже було на сенсацію! Про саму трагедію та її причини, схоже, інформатори громадської думки вже готові й забути. Чи – за всяку ціну навмисне "роздути"! [tab]Повідомлення схожого змісту ретранслювалися майже 20-ма інтернет-виданнями. Відверто кажучи, одне в одного просто переписували "смажені факти". Уникаючи в такий спосіб власного авторства та відповідальності. А заодно – пошуку важливої інформації та її аналізу. [tab]Наступного дня першою з ключових "подробиць" була знову та, що вперше з’явилася у ЗМІ напередодні: про те, що особі, яку було знайдено в автомобілі, нанесли 6 ножових ран. Інформація швидко поширена у майже 20-ти ЗМІ. [tab]Пролунала також заява начальника ЦОС ГУ МВС України у Києві Володимира Поліщука про те, що одяг, рештки якого не згоріли, був ідентифікований як такий, що належав судді М. Михайлюку. "До того ж (йдеться у заяві) було знайдено документи, що посвідчують особу Михайлюка, і ми на 80 процентів впевнені, що це саме він". У який спосіб можна визначити саме "80 процентів" – лишається повною загадкою. [tab]Також у ЗМІ подана інформація про те, що весь день 20 січня 2009 р. у ВГСУ працювали слідчі – опитували колег М. Михайлюка та розробили три основні версії вбивства - з особистих мотивів, а також з мотивів, пов’язаних із професійною діяльністю – та не пов’язаних з нею. [tab]У інформації ЗМІ, серед іншого, йшлося в той же час і про те, що, начебто, за словами одного із колег, "…Михаил Васильевич был слишком осторожным человеком, чтобы влезать в какие-то сомнительные сделки, рискуя репутацией". На жаль, репутація і смерть – речі сумісні, проте останнє "доведено" поки що всього "на 80%". Сумно, зовсім не смішно. [tab]Серед іншого у ЗМІ було оприлюднене повідомлення про те, що 21.01.2009 р. у Київському Центрі судмедекспертиз була проведена автопсія; за попереднім повідомленням, на тілі є декілька ножових поранень. Видимість доказовості? Чи факт? Незрозуміло. [tab]Другим ключовим моментом цього дня стало поширення інтернет-виданням "КоммерсантЪ-Украина" інформації про те, що суддя М. Михайлюк вийшов на зв’язок із правоохоронними органами. [tab]Нова сенсація!! Мертвий на 80% суддя став живим! Чудо?! [tab]Від імені та посилаючись на джерело у ГУ МВС України у м. Києві, видання надає інформацію такого змісту: "…судья появился. С учетом серьезности ситуации мы щепетильно устанавливаем его личность. Он сказал, что утром 20 января передал свой автомобиль в пользование другому человеку и сам им не пользовался". На роботі нема, вдома нема, однак "появился". Цікаво. Читача безмірно інтригують. Брехнею. Бо ніхто з суддею так і не спілкувався. Чию ж "личность" встановлювали? [tab]Оце вже "за законами детективу"! Безсумнівно. Нова інтрига. Нова сенсація. Обиватель шаленіє від цікавості. Але якими ж знущальними та цинічними були журналістські заголовки: "Воскрес "сгоревший" судья Высшего хозсуда", наприклад, і т.д. і т.п. [tab]Тут був уже, практично, весь спектр журналістських фантазій. Бездоказових, нестримних, бурхливих – майже до істерики та шизофренії. Або ніби після галюциногенних препаратів. [tab]І все це – на підставі чуток, вигадок, домислів, відвертої та вульгарної брехні, перекручень трагічної ситуації. Чи як інакше те все назвати – може, високим професіоналізмом, котрому й належало якраз проявитися, перш за все, при подачі на широкий читацький загал інформації про таку трагічну подію. Не кажучи вже про повну аморальність таких журналістських "кульбітів". [tab]Вищезазначене повідомлення (про "воскресіння" судді) було бездумно ретрансльовано приблизно 20-ма електронними виданнями. (Прикметно, але своє власне повідомлення ""КоммерсантЪ-Украина" з часом видалило зі своєї сторінки в Інтернеті!) Подалі від гріха? [tab]Що ж то було: помилка чи свідома провокація для легковірних колег, які радо підхопили "мильну бульку"? [tab]У кінці цього дня поширено інформацію про проведення у найближчий час ДНК-експертизи для ідентифікації особи загиблого. Отже, зауважимо: і досі невідомо, хто є хто. [tab]А вже о 20 годині у інтернет-виданні ФОРПОСТ з’явилося повідомлення про те, що судмедексперти не знайшли на тілі загиблого ножових поранень. То були вони чи їх немає? [tab]Ось така полярна, суперечлива та навіть взаємовиключаюча й цинічна "колотнеча" у журналістському конвеєрі повідомлень про трагічну подію тривала кілька днів. [tab]За інформацією інтернет-видання СЕГОДНЯ.ua, хтось із суддів Верховного Суду України сказав наступне: "Михайлюк встрял в какую-то мутную историю, результатом чего стал трагический финал. И еще мне не понятно, почему следствие не рассматривает версии суицида и доведение до самоубийства,- поделился сомнениями судья.- Я вполне допускаю, что Михаил Васильевич стал жертвой какой-нибудь грубой провокации и покончил с собой". [tab]Виникає логічне запитання: звідки цьому судді відомо, що слідство не розглядає такої версії? Але свою бездоказовість у цитаті видання нічим не аргументує. Просто новий поворот ситуації?Провокатори почали писати про провокації… Геніально… Але жорстоко і бездоказово, на рівні дивної, непояснимої інтуїції. [tab]Виходячи з цих обставин, 23 січня прес-служба ВГСУ змушена була зробити для вітчизняних ЗМІ заяву, у якій просила журналістів утриматися, поки тривають слідство та ДНК-експертиза, від незваженої інформації, передчасних висновків, фактичних перекручень ситуації, безпардонних інсинуацій та довільних коментарів… На певний час мусило хоч трохи подіяти. [tab]Інтернет-виданням газети "Юридична практика" було також оприлюднене в цей же день звернення суддів ВГСУ до ЗМІ із закликом утримуватися від поширення неперевіреної та ганебної інформації щодо подій, які стосуються судді ВГСУ М. Михайлюка. У зверненні, зокрема, говориться: "…судді Вищого господарського суду України глибоко обурені і стурбовані тим, що автори статей та інших повідомлень з метою оперативної подачі "свіжої і гарячої" інформації у багатьох випадках наводять нічим не підтверджені відомості, намагаючись створити негативний образ судді, якому не варто навіть співчувати. При цьому допускається довільна оцінка діяльності судді, що завдає душевного болю рідним, близьким та колегам Михайла Васильовича. [tab]Збори суддів ВГСУ як орган суддівського самоврядування вимагають від усіх засобів масової інформації утримуватись від публічного поширення неперевіреної і ганебної інформації яка: [tab]-зачіпає честь, гідність і репутацію судді Михайлюка М.В. як громадянина і судді, - високопрофесійного фахівця, дисциплінованого та відповідального працівника і скромної людини; [tab]-подає в недостовірному світлі діяльність господарських судів України і суддів цих судів. [tab]Збори просять засоби масової інформації взяти викладене до уваги і на спростування недостовірних відомостей оприлюднити дане Звернення." [tab]24 січня у декількох ЗМІ з’являється текст Звернення суддів ВГСУ до ЗМІ. Стосовно трагічної події переважно відбувається ретрансляція повідомлень попереднього дня. Нічого нового вони не додають. [tab]У вечірньому випуску новин ТСН (канал "1+1") пройшов відеорепортаж з місця, де знайдено автомобіль судді. (Коментарі журналіста знову носили негативний відтінок.) [tab]В той же день у мережі Інтернет з’явився відеоролик із зазначеним вище репортажем. [tab]Негатив тиражується далі. [tab]Через два дні ще у декількох ЗМІ та інформагенціях з’являється текст Звернення суддів ВГСУ до ЗМІ. [tab]27 січня в газеті "Голос України" з’являється текст Звернення суддів ВГСУ до ЗМІ. (Того ж дня до ВГСУ надійшли з міліції офіційні висновки щодо ідентифікації тіла в автомобілі та версія трагедії – вона позбавлена всіх тих безглуздих та "красномовних" журналістських вигадок і домислів, про які писалося у ЗМІ в останні дні.) [tab]29 січня інтернет-газета "Україна молода" коментує текст Звернення суддів ВГСУ до ЗМІ. [tab]Треба вважати, ситуація почала остаточно всім прояснятися. [tab]Слідство у справі продовжується. [tab]Скільки-небудь об’єктивних публікацій, з посиланням на переконливі слідчі та експертні висновки, у ЗМІ немає. [tab]Отже, колеги-журналісти… Давайте поважати працю слідчих і оперативних працівників у цій справі. Не забуваймо також, що у покійного є діти, внуки, інші близькі родичі, друзі. Їм боляче, у них горе. Будьмо людьми. І не втрачаймо професійну честь в обмін на дешеві "сенсації". Прес-служба ВГСУ

« Повернутись до всіх матеріалів групи