ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 "17" квітня 2012 р.                                                                                    

Справа № 1/85/10  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      

Овечкіна В.Е.,

суддів :

Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,

за участю представників:

позивача

-не з'явились,

відповідача

прокуратури

третьої особи

-не з'явились,

-Ходаківський М.П.,

-не з'явились,

розглянувши  матеріали               касаційної скарги    



ПАТ "Миколаївобленерго"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011

у справі

№1/85/10

за позовом

Первомайського міжрайонного прокурора в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

до

(третя особа

ПАТ "Миколаївобленерго"

- Управління ЖКГ Первомайської міської ради)

про

стягнення 12845 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.07.2011 (суддя Васильєва Л.І.), залишеним без мін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 (судді: Єрмілов Г.А., Воронюк О.Л., Лашин В.В.), позов задоволено повністю у зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог.

ПАТ "Миколаївобленерго" у поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення та постанову, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.25,27,40 Закону України "Про рослинний світ", ст.ст.40,68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.19,27 Закону України "Про електроенергетику", ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", п.п.4,8 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМ України №209 від 04.03.1997р., та ст.ст.4-2,4-3,43,55 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на те, що ним здійснювалась господарська діяльність в охоронних зонах повітряних ліній електричних мереж, в яких заборонено вирощувати дерева, у зв'язку з чим, вирубка ним дерев без належного дозволу в межах цієї зони не є протиправною. Також заявник вважає, що вирубкою дерев в охоронній зоні ним не було завдано збитків державі, оскільки зелені насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних ліній не підлягають охороні та відновленню.

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставин справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника прокуратури, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова –залишенню без  змін з наступних підстав.

Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

За результатами обстеження зелених насаджень по вул.Турунова у м.Первомайську Миколаївської області, яке проводилось 12.03.2010р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища  Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, заступником Управління ЖКГ Первомайської міської ради та головним спеціалістом відділу благоустрою Управління ЖКГ Первомайської міської ради було складено акт, в якому встановлено факт видалення працівниками ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" по непарній стороні вулиці 41 дерева (акації, горіху, шовковиці), які росли під лінією електропередач.

Відповідно до розрахунку, здійсненого посадовою особою Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням по вул.Турунова, становить 12845грн.

Згідно зі ст.40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КБ України №1045 від 01.08.2006, встановлено, що видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку).

Відповідачем не була спростована необхідність оформлення відповідного дозволу, як і не було надано доказів його отримання. Це підтверджується також листом Управління ЖКГ Первомайської міської ради №247 від 18.03.2010р. на адресу Первомайського міжрайонного прокурора (а.с.8), а також поясненнями головного інженера Первомайської філії ПАТ "Миколаївобленерго" Нотєвського В.І. (а.с.10).   

Згідно зі ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів внаслідок  знищення або пошкодження дерев і чагарників, здійснюється відповідно до постанови КМ України №559 від 08.04.1999р. "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів".

Згідно розрахунку Державної екологічної інспекції в Миколаївській області сума збитків, спричинених державі внаслідок незаконного знесення зелених насаджень, становить 12845 грн. Співставивши дані акту обстеження від 12.03.2010 про діаметри видалених дерев (у корі) біля шийки кореня з встановленими зазначеною постановою ставками, апеляційна інстанція погодилася з даним розрахунком, зазначивши, що обґрунтованих заперечень щодо нарахованої позивачем суми збитків відповідач не надав.

Колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.69 цього Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст.40 Закону України "Про рослинний світ" порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" елементами благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Як встановлено п.п.1,2 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виявлення правопорушення), на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виявлення правопорушення) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об'єктах благоустрою, а також видалення дерев, які виросли самосівом, здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів залежно від підпорядкування об'єкта благоустрою, а на земельних ділянках, переданих у власність, наданих у постійне користування або в оренду, - за рахунок коштів їх власників або користувачів відповідно до нормативів, затверджених у встановленому порядку. Видалення дерев, кущів, газонів і квітників здійснюється в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою КМ України від 01.08.2006 №1045 (далі –Порядок №1045) видалення зелених насаджень здійснюється, зокрема, у разі:

знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;

проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі;

Водночас, згідно з п.3 Порядку №1045 видалення зелених насаджень на території населеного пункту здійснюється за рішенням виконавчого органу міської, селищної, сільської ради (далі - компетентний орган) на підставі ордера (крім випадків, передбачених пунктами 7-10 цього Порядку №1045).

Ордер не видається у випадках: видалення аварійних, сухостійних і фаутних дерев на об'єкті благоустрою на підставі акта обстеження зелених насаджень; у процесі ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб; видалення зелених насаджень на території меморіального комплексу та кладовищі; видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці (п.п.7-10 Порядку №1045).

Отже, перелік випадків, за наявності яких видалення зелених насаджень у населених пунктах, може здійснюватися без відповідного дозволу (ордеру), вичерпно врегульовано в п.п.7-10 Порядку №1045, чим спростовуються посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на ст.ст.19,27 Закону України "Про електроенергетику", ч.1 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та п.п.4,8 Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМ України №209 від 04.03.1997р.

Тим більше, що зі змісту норми ч.1 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" вбачається, що охороні та відновленню не підлягають зелені насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв. Однак, сама по собі відсутність перебування під охороною вказаних насаджень не є підставою для звільнення господарюючих суб'єктів (в тому числі енергопідприємств) від отримання дозволу на видалення зелених насаджень в межах населеного пункту.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту п.п.2,3,7-10 Порядку №1045, проведення ремонтних та експлуатаційних робіт у охоронній зоні повітряних ліній електропередачі в межах населеного пункту, в тому числі шляхом розчищення охоронної зони від самосійних дерев, також вимагає попереднього отримання відповідачем ордеру на видалення зелених насаджень, за винятком випадків знесення самосійних і порослих дерев з діаметром кореневої шийки до 5 см, які можуть видалятися без відповідного дозволу (ордеру).

Судами достеменно встановлено діаметр кореневої шийки всіх знищених дерев в межах м.Первомайська, який (діаметр) згідно акту обстеження зелених насаджень від 12.03.2010 перевищував 5 см, а тому в такому разі відповідач повинен був попередньо отримати ордер на їх видалення незалежно від того, висаджені вони чи виросли самосівом в населеному пункті в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі.

Однак, відповідач виконував роботи по видаленню (знищенню) дерев самовільно, без відповідного дозволу, обов'язковість отримання якого випливає з положень п.2 ст.16, ч.3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та п.п.2,3,7-10 Порядку №1045.

Судами попередніх інстанцій з врахуванням вимог ст.40, ч.4 ст.68, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", положень постанови КМ України від 08.04.1999р. №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктах" та на підставі ретельної правової оцінки акту обстеження від 12.03.2010 і інших наявних у справі доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а відповідачем не спростовано факт порушення ним законодавства про охорону навколишнього природного середовища шляхом самовільного видалення та пошкодження дерев в межах населеного пункту без відповідного дозволу (ордеру), внаслідок чого державі було завдано збитків на суму 12845 грн.

Колегія вважає за необхідне зазначити, що апеляційний суд помилково послався на абзац 13 п.12 Правил охорони електричних мереж в обґрунтування висновку щодо обов'язковості отримання відповідачем дозволу на знищення самосійних дерев в межах охоронних зон населених пунктів, оскільки в ній йдеться про лісорубний квиток, як належний дозвіл, а не про ордер на видалення зелених насаджень в межах населених пунктів. Однак, вказане помилкове застосування апеляційним судом абзацу 13 п.12 Правил охорони електричних мереж не призвело до прийняття неправильної по суті постанови, а тому само по собі не може бути достатньою підставою для її скасування.

Не заслуговують на увагу посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що вирубкою дерев в охоронній зоні ним не було завдано збитків державі у зв'язку з тим, що зелені насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних ліній не підлягають охороні та відновленню (ч.1 ст.28 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"), з огляду на таке.

Дійсно, згідно з ч.1 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виявлення правопорушення) охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Водночас, відповідно до ч.ч.1,2,4 ст.19 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" збитки, завдані об'єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягають відшкодуванню в установленому порядку. Оцінка завданих збитків проводиться балансоутримувачем, зокрема, у разі протиправного пошкодження чи знищення елементів благоустрою. Розмір відшкодування збитків, завданих об'єкту благоустрою, визначається балансоутримувачем за методикою визначення відновної вартості об'єктів благоустрою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Отже, з врахуванням приписів ч.ч.1,2,4 ст.19, ч.1 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" в їх сукупності, відповідач звільняється від відшкодування збитків, завданих об'єкту благоустрою в результаті порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, з тих мотивів, що зелені насадження, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних ліній не підлягають охороні та відновленню. Проте, це не звільняє відповідача від відшкодування збитків, завданих внаслідок самовільного видалення та пошкодження дерев без відповідного дозволу (ордеру), оскільки вказані правовідносини є предметом регулювання п.2 ст.16, ч.3 ст.28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та п.п.2,3,7-10 Порядку №1045.

В свою чергу, як вбачається з постанови КМ України від 08.04.1999р. №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста та інших населених пунктах" шкода, завдана відповідачем внаслідок самовільного видалення дерев без відповідного дозволу (ордеру), жодним чином не пов'язана з відновлювальною вартістю знищених зелених насаджень, а стосується безпосередньо знищення дерев без належного дозволу, оскільки визначення вказаних такс не залежить від відновної вартості знищених або пошкоджених дерев.

Разом з тим, касаційна інстанція не приймає до уваги посилання заявника в обґрунтування своїх заперечень на додані до скарги копії постанов Вищого господарського суду України від 27.09.2011 у справі №12/1035, від 23.04.2008 у справі №22/174, від 06.08.2008 у справі №26/14, від 13.05.2009 у справі №4/27-08, оскільки відповідно до ст.11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України) може мати місце лише в разі, якщо суд касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ з подібними предметом спору, підставами позову, змістом позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і за умов однакового правового регулювання спірних правовідносин, дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Предметом позову у справі №1/85/10 є стягнення збитків, завданих відповідачем (електроенергетичною компанією) внаслідок самовільного видалення та пошкодження дерев без відповідного дозволу (ордеру) у межах міста, в той час як предметом позову у справах №12/1035 та №22/174 є стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного видалення та пошкодження зелених (лісових) насаджень в охоронній зоні електромереж, розташованій за межами населеного пункту. В свою чергу, предметом спору у справі №26/14 є відшкодування шкоди, завданої знищенням зелених насаджень в результаті проведення аварійних ремонтних робіт щодо мереж теплопостачання, а у справі №4/27-08 - відшкодування шкоди, завданої знищенням газону в результаті проведення будівельних робіт.

Отже, вказані вище предмет, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини та умови неоднакового правового регулювання спірних правовідносин виключають подібність правовідносин у згаданих справах у розумінні ст.11116 ГПК України.

Зважаючи  на  вищенаведене,  колегія  не  вбачає  підстав  для  скасування постанови.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 у справі №1/85/10 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ "Миколаївобленерго" - без задоволення.


Головуючий, суддя                                                                В.Овечкін






                                                                                

Судді :                                                                                       Є.Чернов







                                                                                                  В.Цвігун