ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 14 грудня 2010 р.                                                                                    

№ Пз-9/34  



Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддя

Муравйов О.В.,

судді

Кривда Д.С.,


Полянський А.Г.,


розглянувши

касаційну скаргу


Першого заступника військового прокурора Західного регіону України

на

постанову від 29.09.2010 р. Львівського апеляційного господарського суду

у справі

№ Пз-9/34 господарського суду Івано-Франківської області

за позовом

Військового прокурора Івано-Франківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції і спірних відносинах є: Міністерство оборони України в особі Івано-Франківськї КЕЧ району

до


третя особа

1.          Івано-франківської міської ради

2.          ТОВ "Маодот-І"

Управління держкомзему в Івано-Франківській області

про

визнання недійсним договору оренди землі від 10.01.2007 р.



за участю представників сторін:

позивача –не з'явились,

відповідача –1-  не з'явились,

відповідача –2-  не з'явились,

третьої особи - не з'явились,

прокуратури –Рубан Д.Л. посв. № 59

В С Т А Н О В И В:

            Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2010 р. (суддя –Фанда О.М.) в позові відмовлено.

            Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 р. (судді –Мурська Х.В., Кордюк Г.Т., Якімець Г.Г.) рішення Івано-Франківської області від 07.07.2010 року залишено без змін.

             Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, Перший заступник військового прокурора Західного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

  Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

       Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

    З матеріалів справи вбачається, що рішенням IX сесії п'ятого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради від 10.10.2006 р. "Про матеріали погодження місця розташування земельних ділянок", ТОВ "Маодот-І" було погоджено місце розташування земельної ділянки орієнтовною площею 18,00000 га в межах вул. Національної Гвардії - Євгена Коновальця - О. Сорохтея для комплексної забудови житлового мікрорайону на території колишнього військового містечка № 13 та надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

  Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 315 від 29.08.2006 року ТОВ "Маодот-І" передано функції Замовника будівництва на вказаній земельній ділянці.

 Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2006 року у справі № А-6/401 Івано-Франківську міську раду зобов`язано затвердити проект землеустрою щодо відведення та передачі в оренду земельної ділянки площею 17, 3641 га в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в місті Івано-Франківську для комплексної забудови житлового мікрорайону на території колишнього військового містечка № 13 в м. Івано-Франківську, а також зобов`язано укласти з ТОВ "Маодот-І" договір оренди на вищевказану земельну ділянку.

           10.01.2007 року між Івано-Франківською міською радою та ТОВ "Маодот-І" було укладено договір оренди землі, відповідно до якого Івано-Франківська міська Рада передала ТОВ "Маодот-І" в строкове платне користування (оренду) земельні ділянки для комплексної забудови житлового мікрорайону, розташовані в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в місті Івано-Франківську, загальною площею 17, 3641 га, з яких ділянка № 1 - загальною площею 13, 0477 га, ділянка № 2 - загальною площею 4, 3164 га, відповідно до плану (схеми) розташування, строком на десять років.

           Звертаючись з даним позовом, позивач просив визнати недійсним договір оренди землі в частині відведення ТОВ "Маодот-І" земельної ділянки площею 0, 36 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, на які оформлено право державної власності, оскільки проект землеустрою не був погоджений з власниками та користувачами земельних ділянок, зокрема, з Івано-Франківською КЕЧ району.

           Судами було відзначено, що в порушення вимог ст. ст. 118, 123 ЗК України,  рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки, що передана в оренду ТОВ "Маодот-І" в матеріалах справи відсутнє.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

           Позивач просив визнати недійсним договір оренди землі в частині передачі ТОВ "Маодот-I" земельної ділянки загальною площею 0, 36 га., яка є істотною умовою для даного виду договорів.

           Колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанції про те, що визнання договору недійсним в цій частині змінить конфігурацію земельної ділянки, а також і розмір орендної плати, а за таких обставин, фактично будуть недійсними і всі інші істотні умови спірного договору.

            Оскільки, суд не наділений повноваженнями встановлювати розмір та конфігурацію земельної ділянки під об`єктами нерухомості, а також встановлювати розміри земельної ділянки, які необхідні для обслуговування даних об`єктів нерухомості у суду не було можливості встановити правомірність визначення позивачем площі та меж оспорюваної ним частини земельної ділянки.

            Судами обґрунтовано були відхилені доводи скаржника про те, що межі земельної ділянки не були погоджені із суміжними землекористувачами, із позивачем, оскільки з наявного в матеріалах справи  проекту землеустрою вбачається, що він містить всі необхідні погодження та дозволи, встановлені законодавством.

            Крім того, судами враховано, що позивач не довів відповідно до вимог ст. 33, 34 ГПК України що він є суміжним землекористувачем.

         Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про  відмову у задоволення позову.

   Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

  В судовому засіданні оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

          ПОСТАНОВИВ:

         Касаційну скаргу Першого заступника військового прокурора Західного регіону України  залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.07.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року у справі № Пз-9/34 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                         Муравйов О.В.

Судді                                                                                                   Кривда Д.С.                                                                          

                                                                                                      

                                                                                        Полянський А.Г.