ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 27 січня 2010 р.                                                                                    

№ 32/161  


Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді      Козир Т.П.,

суддів:                             Мамонтової О.М.,

                                                   Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання Заступника Генерального прокурора України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2008р. у справі № 32/161 за позовом Приватного підприємства “ДА ЛАТ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медінвесттрейд”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталіт” про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов’язання вчинити дії,

за участю представників:

Прокуратури: не з’явився,

Позивача: Кравчук Р.Б., дов. № 000001 від 11.01.2010р.,

Відповідача 1: Герасимов Р.О., дов. б/н від 20.03.2009р.,

Відповідача 2: Гаврилов Д.В., дов. б/н від 01.09.2009р.


В с т а н о в и в :


Приватне підприємство “ДА ЛАТ” (далі –ПП “ДА ЛАТ”, Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Медінвесттрейд” (далі –ТОВ “Медінвесттрейд”, Відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Танталіт” (далі –ТОВ “Танталіт”, Відповідач 2) про визнання недійсними, з моменту укладення, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007р.: будинку 123а по вулиці Межигірській в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502284, комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вулиці Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив, в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502248 і купівлі-продажу рухомого майна за № 01-С від 16.11.2007р. та зобов’язання повернути майно і кошти, отримані за вказаними договорами купівлі-продажу, а також, про визнання Позивача покупцем комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив, в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та будинку 123а по вул. Межигірській в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн. за договором купівлі-продажу, укладеним 13.11.2007р. з Відповідачем 1, та зобов’язання останнього здійснити всі необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу від 13.11.2007р. і передачі вказаного майна Позивачу, прийняти від останнього оплату в розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.2007р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2008р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р., у позові ПП “ДА ЛАТ” відмовлено повністю.

В поданому касаційному поданні Заступник Генерального прокурора України (далі –прокурор), посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне подання не  підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 25.09.2007р. між ТОВ “Медінвесттрейд” та НАК “Надра України” було укладено договір міни, відповідно до умов якого, Відповідач 1 передав НАК “Надра України” нежилі приміщення за номерами 3-5-7 по вул. Паркова дорога в м. Києві сукупною оціночною вартістю 93 115 419 грн., а НАК “Надра України” передала Відповідачеві 1 будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку “Пуща Водиця” в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, вул. Івана Франка, 19, та по вул. Межигірській, 123а, сукупною оціночною вартістю 91 771 620 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2007р. у справі №6/655 за позовом ТОВ “Медінвесттрейд” до НАК “Надра України” про визнання недійсним договору, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2007р., зазначений вище договір міни було визнано дійсним і таким, що відповідає чинному законодавству, та підтверджено право власності Відповідача 1 на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку “Пуща Водиця” урочища “Межигір’я” у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, по вул. Івана Франка, 19, та по вул. Межигірській, 123а.

В наступному, 09.11.2007р. Відповідач 1 звернувся до Позивача з листом за № 128, в якому запропонував останньому придбати у нього нерухоме майно комплексу відпочинку  “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив та будинок по вулиці Межигірській, 123а, в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, за ціною –98 млн. 900 тис. 100 грн., про що повідомити в строк –до 12.11.2007р.

У зв’язку з цим, 13.11.2007р. Позивач направив на адресу Відповідача 1 лист-відповідь про прийняття пропозиції щодо укладення договору купівлі-продажу.

Разом з тим, 16.11.2007р. та 19.11.2007р., Відповідач 1 уклав з Відповідачем 2 договори купівлі-продажу, відповідно, рухомого майна № 1-ОС від 16.11.2007р., та нерухомого майна –будинку номер 123а і комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив, в селі Нові Петрівці, Вишгородського району Київської області.

Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання недійсними, з моменту укладення, договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007р.: будинку 123а по вулиці Межигірській в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502284, комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вулиці Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив, в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2502248 і купівлі-продажу рухомого майна за № 01-С від 16.11.2007р. та зобов’язання повернути майно і кошти, отримані за вказаними договорами купівлі-продажу, а також, про визнання Позивача покупцем комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я” по вул. Івана Франка, 19, “Вишгородський” масив, в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та будинку 123а по вул. Межигірській в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, сукупною оціночною вартістю 91 млн. 918 тис. 866 грн. за договором купівлі-продажу, укладеним 13.11.2007р. з Відповідачем 1, та зобов’язання останнього здійснити всі необхідні дії для нотаріального посвідчення та реєстрації у Державному реєстрі правочинів договору купівлі-продажу від 13.11.2007р. і передачі вказаного майна Позивачу, прийняти від останнього оплату в розмірі 98 млн. 900 тис. 100 грн. за договором купівлі-продажу від 13.11.2007р.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що Відповідач 1, на його пропозицію укласти договір, відповіді від Позивача у встановлений строк не отримав, в той час, як сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов такого договору, як і не мало місця нотаріального його посвідчення та державної реєстрації, на підставі приписів ст. 180 ГК України, ст.ст. 209, 210, 638, 640, 657 ЦК України, дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу майна від 13.11.2007р., як і визнання Позивача покупцем майна за цим договором, є безпідставними. Також, зважаючи на те, що 16.11.2007р. і 19.11.2007р. між Відповідачем 1, як власником відчужуваного майна, та Відповідачем 2 було укладено нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, відповідно, рухомого та нерухомого майна, які відповідають вимогам чинного законодавства щодо форми, змісту та способу укладення договорів, з урахуванням положень ст.ст. 203, 204, 209, 210, 215 ЦК України, вимоги про визнання цих договорів недійсними, як і інші, пов’язані з цим, вимоги Позивача, також є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на це, за висновками апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову повністю.

Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, із дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційного подання прокурора не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому, підстав для зміни чи скасування судових рішень по справі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –


П О С Т А Н О В И В :


Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2008р. та рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2008р. у справі № 32/161 –без змін.


Головуючий - суддя                                                        Козир Т.П.


Судді                                                                                  Мамонтова О.М.

                                                                                           Малетич М.М.