ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 29 січня 2008 р.                                                                                    

№ 03/2681  


Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,


Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу


Державної екологічної інспекції в Черкаської області

на постанову

від 23.10.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду

у справі

№03/2681 господарського суду Черкаської області

за позовом

Державної екологічної інспекції в Черкаської області

до

ТзОВ "Причал-ЯВАМ"

про

стягнення   693 800 грн.

у справі взяли участь представники

позивача: не з'явилися

відповідача: Шепель Я.Я. –директор  паспорт НС 316399 від 06.08.97, Руденко С.А., Остахов В.В., довір. у справі


ВСТАНОВИВ:


          Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.07.07 (суддя Єфіменко В.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду  від 23.10.07 (колегія суддів: Мостова Г.І., Писана Т.О., Фаловська І.М.),  у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані недоведеністю позивачем позовних вимог.


          Не погоджуючись з винесеними судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скаржник посилається на те, що керівник підприємства –відповідача був присутній під час перевірки, зауважень щодо викладених в акті перевірки не надав, тому, на думку скаржника складання схеми земельних ділянок на яких розміщені відходи не є обов'язковим. Не потребує зазначення і об'єм забруднюючої речовини та товщина земельного шару, оскільки на проведення розрахунку дані визначення не впливають. Також не потребує проведення інженерно-екологічних вишукувань, оскільки такий захід проводиться при забрудненні землі речовинами. В даному випадку відбулося забруднення в результаті розміщення на землі твердих побутових відходів, які не просочуються. Висновки судів про відсутність у Методиці визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення земельного законодавства, затв. наказом  Мінітерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.97 №171 "Про відсутність відповідальності за засмічення земель" є помилковим. Так, у п. 1.2. йдеться про те, що  Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди, завданої держави юридичними особами в процесі їхньої діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими , побутовими відходами.


Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.


Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.


   Попередні судові інстанції встановили наступне.


  Рішенням Черкаської міської ради №9-40 від 31.01.2006 р. (а.с.13-19) товариству з обмеженою відповідальністю «Причал-ЯВАМ»були надані земельні ділянки загальною площею 27387,26 кв.м., з них: площею 209,53 кв.м. - по вул. Набережній, 83/1 та площею 27177,73 кв.м. - по вул.Набережній, 83 в оренду на 49 років (без права передачі їх в суборенду) для експлуатації та обслуговування частини існуючого причалу №2 за рахунок землекористування товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМПОБУТСЕРВІС»при умові дотримання вимог ст. 61 Земельного кодексу України.

За основним цільовим призначенням земельні ділянки були віднесені: по вул. Набережній, 83/1 площею 209,53 кв.м. - до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; по вул. Набережній, 83 площею 8400 кв.м. - до земель водного фонду (прибережна захисна смуга) та площею 18777,73 кв.м. - до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Позивачем за участю представників ДСБЕЗ при УМВС України в Черкаській області було проведено цільову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на підставі ст.ст.16, 19 Конституції України, ст.20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»та п.п.4,5 Положення про Державну екологічну службу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. №1520 (із змінами та доповненнями внесеними Постановою КМУ від 16.06.2004 р. за №770) та розпорядження Державного управління екологічних ресурсів в Черкаській області.

За результатами вказаної перевірки було складено Акт цільової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства б/н від 17.08.2006 р. (а.с7-8), де встановлено,   що   підприємством   (ТОВ   «Причал-ЯВАМ»)   проведено   засмічення земельної ділянки будівельними відходами (об'єм відходів приблизно 400 м ). Площа засміченої земельної ділянки становить 800 м2. Земельна ділянка знаходиться в прибережній смузі Кременчуцького водосховища.


Попередні судові інстанції встановили, що в акті цільової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відсутній номер та дата видачі розпорядження Державного управління екологічних ресурсів в Черкаській області на проведення перевірки, а в матеріалах справи відсутні докази того, що розпорядження на проведення перевірки взагалі видавалося.

Окрім цього, в Акті цільової перевірки міститься лише перелік земельних ділянок різної площі, а схема розміщення земельних ділянок та адреса за якою вони знаходяться відсутні. Також, в Акті відсутні відомості про те, на яких землях виявлено засмічення, об'єм забруднюючої речовини, її назва та група небезпечності, товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування, а також інші показники, які необхідні для визначення розміру шкоди.


Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.06.2007 р. (а.с.28) було зобов'язано позивача письмово уточнити позовні вимоги та чітко письмово зазначити межі засміченої земельної ділянки із загальної площі земель, якими користується відповідач, надати письмові докази про те, якими саме будівельними матеріалами була засмічена земельна ділянка, ступінь їх небезпечності та ступінь засміченості. Позивач вимоги ухвали місцевого господарського суду не виконав.


Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Отже, враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України щодо неможливості здійснення переоцінки доказів та обставин справи, колегія суддів  погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо недоведеності позовних вимог.

      Доводи скаржника колегія суддів не приймає.

Відповідно Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України N 171 від 27.10.1997 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998р. за N 285/2725 (станом на 17.08.2006 р.) не передбачено окремої відповідальності за «засмічення»земель, а встановлена методика визначення розмірів шкоди зумовленої «забрудненням»земель. «Забруднення земель»визначене як «виявлене привнесення чи виникнення в зоні аерації одного і більше інгредієнтів (або їх комбінацій), що можуть погіршити продуктивність і якість біоти».

Термін «засмічення»було введене до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства лише після проведеної перевірки наказом №149 від 04.04.2007 р., тому колегія  суддів погоджується з висновками передніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для  застосовування  відповідальності  за засмічення земельної ділянки.

Додатково досліджувати обставини справи  докази, надані сторонами виходить за межі повноважень касаційної інстанції , виданих ст. 1117 ГПК України

Касаційна інстанція дійшла висновку,  що  справа розглянута відповідно встановленим  обставинам  справи та з правильним застосуванням  норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Підстави для скасування прийнятих у справі  судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаської області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 11.07.07 та постанову від 23.10.07 Київського міжобласного апеляційного господарського суду  у справі №03/2681 господарського суду Черкаської області  - без змін.


Головуючий, суддя                     В.Овечкін


Судді                    Є.Чернов


                    В.Цвігун