ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 березня 2006 р.                                                                                   

№ 31/361  


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      

Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.

                                                                     Стратієнко Л.В.

з участю представників:

позивача:

відповідача:

скаржника:


Бєлов М.

не з’явився

Заячук Д.Д., Баланчук С.О.

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу

суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Заячука Дмитра Дмитровича

на рішення


господарського суду м.Києва від 31 травня 2005 р.

у справі

№ 31/361

за позовом

компанії “К.Х. Тенмарк Актіеболаг”

до

товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт”

про

визнання права власності та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном


ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду м.Києва від 31.05.2005 р. позов компанії “К.Х. Тенмарк Актіеболаг” до ТОВ “Моноліт” задоволено.

Визнано за компанією “К.Х. Тенмарк Актіеболаг” право власності на будівлю головного виробничого корпусу загальною площею 9 564,2 м2, розташованого за адресою: Івано-Франківська область, м.Коломия, бул. Лесі Українки, 32-А та трансформаторну підстанцію загальною площею 146 м2, що знаходиться в головному виробничому корпусі за адресою: Івано-Франківська область, м.Коломия, бул. Лесі Українки, 32-А на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 22.12.2004 р. та заборонено ТОВ “Моноліт” та будь-яким іншим особам чинити позивачу будь-які перешкоди у здійсненні права власності на вказані приміщення.

В касаційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв’язку з порушенням норм процесуального права та передачу справи на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Заслухавши пояснення представників позивача, скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В порушення вимог ст.84 ГПК України суд, задовольняючи позов, не зазначив у рішенні які дії відповідача свідчать про те, що він оспорює чи не визнає право власності позивача на спірну нерухомість та яка необхідність визнавати за позивачем право власності на спірну нерухомість за наявності у нього правовстановлювального документу –договору купівлі-продажу від 22.12.2004 р.

В порушення вимог ст. 43 ГПК України, суд не дослідив в судовому засіданні технічний паспорт на будівлю, виданий БТІ м.Коломия у березні 2005 р., з якого вбачається, як зазначено в рішенні суду, що до головного виробничого корпусу відноситься трансформаторна підстанція загальною площею 146 м2 та не дав ніякої правової оцінки тому факту, що в договорі купівлі-продажу нежилих приміщень від 22.12.2004 р. трансформаторна підстанція як об’єкт купівлі-продажу не зазначена.

Оскаржуючи рішення суду, Заячук Д.Д. надав договір дарування від 25.12.2004 р., згідно якого вказана підстанція була подарована йому Бережницьким М.М., якому належала на підставі договору купівлі-продажу від 07.05.2004 р.

Крім того, в порушення правил підсудності, визначених ч.2 ст. 16 ГПК України, господарський суд м.Києва розглянув спір про право власності на майно та усунення перешкод в користуванні ним, що знаходиться в м.Коломиї Івано-Франківської області, хоча згідно вказаної норми такі спори мають розглядатись судом за місцезнаходженням майна.

Вказане порушення процесуального закону згідно п.6 ч.2 ст.11110 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду.

При новому розгляді справи суду слід звернути увагу і на те, що  спірна трансформаторна підстанція була подарована Заячуку Д.Д. як фізичній особі і з урахуванням цієї обставини обговорити питання про підвідомчість справи відповідно до вимог ст. ст. 1, 12 ГПК України  господарському суду, врахувати викладене і вирішити спір відповідно до норм матеріального права, що регулюють  спірні правовідносини та з урахуванням правил підсудності і підвідомчості справ господарському суду.


На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Заячука Дмитра Дмитровича задовольнити частково.

Рішення господарського суду м.Києва від 31 травня 2005 р. у справі за № 31/361 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.


Головуючий                                                                   В.І. Дерепа



Судді                                                                               Б.М. Грек



                                                                                        Л.В. Стратієнко




Дата відправки

 06.03.2006